Власні твори Коваль Ксенії, учениці 11-В класу Рідного сонця промінь Пошли нам сили й міць, розсій імлу й підступну люту ніч! Нехай зійде сонце, як символ життя та стимулу нової боротьби. Бо я-син Одіна, мій шлях - це боротьба. І віра стала кровʼю моєю, яку не побоюсь я пролити на землю свою рідну, якою я живу немов немовля своєю матірʼю. І коли ж останній бій стихне, мої руки впадуть з матері, і вітер принесе мирний, вічний та такий солодкий сон, то я знову проросту.

РІЗДВО — це коли разом, креативно і з душею! НЕПОСИДЮЧА команда 11-Б класу сьогодні яскраво презентувала різдвяну гру «ХТО ЗВЕРХУ?» Художники й сценаристи, звукорежисер і неперевершені актори, креативщики — сьогодні всі були на висоті Гумор, емоції, драйв і справжній різдвяний настрій наповнили зал. Здибанка хлопців і дівчат СЬОГОДНІ вирізнялася позитивною, святковою атмосферою Інтерактивна командна взаємодія, комунікативні навички, кмітливість, швидкість мислення, уміння п

Кузьменюк Ярослав - учень 11-Б класу Моє ім'я Ярослав, і я вже багато років мешкаю в Миколаєві — місті, яке формує мій характер, мої мрії та моє розуміння того, яким має бути справжній дім. Тут я виріс, займався спортом, представляв місто на змаганнях і навчився не лише перемагати, а й долати труднощі. Саме через спорт я зрозумів, як багато залежить від умов, у яких живуть і розвиваються люди. Багаторічний досвід у спорті показав мені проблему, яку я не можу ігнорув

Мене звати Ярослав, і я вже багато років живу в Миколаєві — місті, яке формує мій характер, мої мрії та моє розуміння того, яким має бути справжній дім. Тут я виріс, займався спортом, представляв місто на змаганнях і навчився не лише перемагати, а й долати труднощі. Саме через спорт я зрозумів, як багато залежить від умов, у яких живуть і розвиваються люди. Багат орічний досвід у спорті показав мені проблему, яку я не можу ігнорувати. У Миколаєві є талановита молодь,

Ми будуємо місто мрії! Наші десятикласники взялися за справу надзвичайної важливості! Вони долучилися до конкурсу есе «Якщо колись я стану мером…», перетворивши його на справжній мозковий штурм майбутнього! Це не просто завдання з мови чи літератури, це реальний шанс уявити, а головне — запропонувати, як зробити наше місто зручнішим та інноваційнішим!

Мене звати Анастасія, і вже п’ятнадцять років моє життя пов’язане з Миколаєвом. Це місто біля двох річок, місто вітру, сили й незламності. Тут пройшли мої дитячі спогади — шкільні ранки, прогулянки з друзями, перші маленькі перемоги й відкриття. Я люблю Миколаїв за його чесність та прямоту: він не намагається бути іншим, але мріє стати кращим. Одного разу в нашому 9-му ліцеї ми організували благодійну ярмарку для Збройних сил України. З самого ранку приміщенн

Я, Олександра, мешкаю у Миколаєві від народження. Це місто - частина мого життя, спогадів та сподівань. Тут я здобуваю освіту, беру участь у шкільних заходах та намагаюся чинити добро там, де можу. Вже кілька років я долучаюся до волонтерських ініціатив: допомагаю безпритульним тваринам - збираю корм та ліки, разом з небайдужими доглядаю за покинутими псами та котами. Також ми з друзями кілька разів долучалися до благодійних шкільних акцій - збирали теплі речі та

Якщо колись я, Настя, проста миколаївська дівчина, стану мером, що я зроблю в першу чергу? Цікаве питання, над яким варто поміркувати. Мабуть, підійду до колишнього мера і скажу: «До побачення! Нам потрібні зміни!» Зараз я навчаюся в 10 класі Миколаївського ліцею № 9 і бачу, як моє місто бореться з наслідками війни. Бачу, як люди, попри біль, продовжують саджати квіти, ремонтувати будівлі, відкривати магазини і кав’ярні. Ми всі пережили дуже важкі часи, але

Мене звати Олександра, мені 15 років, і я живу в місті Миколаїв з самого народження. Це місто — частина мого серця, адже тут я виросла, навчалась, брала участь у громадських заходах і щодня спостерігала, як воно змінюється. Я пишаюся тим, що долучалась до Ярмарку до Дня захисника і захисниць України, а також до інших ініціатив, спрямованих на підтримку Збройних Сил України. Це дало мені відчуття відповідальності та віри в силу громади. Якщо колись я стану мером Миколаєва, мої