Що посієш — те й пожнеш

   У народі склалося прислів'я: «Що посієш — те й пожнеш». Я думаю, що воно стосується кожної людини протягом всієї історії, несе важливий сенс і навчає нас відповідальності за власні дії, бо кожен бачить наслідки своїх вчинків.

   У мене є дві прості причини, які, мабуть, помічає кожна людина, щоб погодитися із цим прислів'ям. По-перше, коли людина веде здоровий спосіб життя, є цілеспрямованою, допомагає іншим людям — результат видно неозброєним оком: її внутрішній світ перебуває в повній гармонії, вона почуває себе добре та ладнає з навколишнім світом. А тепер розглянемо іншу ситуацію: коли людина не має жодної мети в житті, вона вчиняє так, як і вся юрба, не замислюючись над вчинками, або коли  в її серці беруть гору злі й корисливі емоції — тоді навкруги все буде просто руйнуватись, будуть виходити тільки негативні плоди, які не несуть ніякої користі —  ні самій людині, ні її оточенню.

   Протягом історії людства існує безліч ситуації, які відображають головну думку даного прислівʼя. Мені згадалася діяльність Махатма Ганді- національного героя Індії. Все життя він намагався "посіяти" в серцях людей мир, терпіння, гідність та інші важливі людські цінності. Все ж таки йому вдалося надихнути мільйони людей і тим самим допомогти своїй країні здобути незалежність не шляхом воєн і кровопролиття.

   У Біблії , а саме в Посланні до Галатів 6:7-8 , сказано: "Не обманюйте себе. Бога перехитрувати не можна, бо що посієш, те й пожнеш. Хто сіє на полі своєї гріховної натури, той пожне руїну. А хто сіє на полі Духа, той пожне від Духа вічне життя". Ці вірші показують, що людина ніяк не зможе уникнути наслідків своїх вчинків. Ми маємо робити вибір — у що саме "сіяти": у мирське й гріховне життя чи духовне й вічне.

         Отже,  народний вислів «Що посієш — те й пожнеш» був актуальним і завжди таким буде. Ми маємо розуміти, що кожен наш вчинок обов’язково матиме певні наслідки. Якщо  ми бажаємо світлого, мирного життя, то маємо присвятити його Богові й приносити ті плоди, які Господь хоче, щоб ми вирощували в серці своєму — плоди любові, доброти, правди та милосердя. Лише тоді світ довкола наповниться світлом і миром.

Терещенко Дар'я,

учениця 10-В