Міжнародний день Матері-Землі

Люди зазвичай шанують місто, село або країну, де народились; але багато хто забуває, що Земля –це наш дім. До того ж цей дім спільний для нас усіх: ніхто ще не живе на Марсі й не пристосувався ні до якої іншої атмосфери, окрім земної. Але трагедія наша в забруднені довкілля: засмічуються водойми, вирубуються ліси. Тваринам від погіршення екології ще гірше, бо вони звикли до інших умов існування й не можуть так швидко пристосуватись до жахливого стану екології. А якщо людство не припинить змагання із природою, то дуже скоро загине. Саме для вирішення цих проблем і був заснований Міжнародний день Матері-Землі.

Щороку 22 квітня відзначається не просто велике, а воістину глобальне свято — Міжнародний день Матері-Землі (International Mother Earth Day) — день нашого спільного затишного будинку.

Свято було засновано на 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у 2009 році (резолюцією № A / RES / 63/278, співавторами якої виступили понад 50 держав-членів ООН) і відзначається, починаючи з 2010 року, 22 квітня. Щорічно День Матері-Землі відзначається в 147 країнах.

Традиція відзначати 22 квітня День Землі зародилася в США в 1970 році, і тільки в 1990 році цей день став міжнародною акцією, а у 2010 був ухвалений рішенням ООН у багатьох країнах. Щороку цей День присвячений певній темі. А в 2016 році святкування Дня землі збіглося з церемонією підписання Паризької угоди по клімату, яке було прийнято усіма 196 сторонами Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 12 грудня 2015 року в Парижі. В рамках цієї угоди країни домовилися спільними зусиллями обмежити зростання глобальної середньої температури до показника менше 2 градусів, а з урахуванням серйозних наслідків, прагнути до показника 1,5 градуса.

В Україні свято Землі відзначається з 1994 року.

У цей день кожен мешканець планети може зробити свій маленький внесок у справу захисту навколишнього середовища: висадити хоча б одне дерево, очистити від сміття прилеглі території, відмовитися хоча б на один день від використання автомобіля тощо.

У резолюції наголошується, що термін «Мати-Земля» загальноприйнятий у багатьох країнах, що він відображає залежність між планетою, її екосистемами і людиною. Також день Землі відзначають у день весняного рівнодення, щоб відзначити момент, коли починається весна (у Північній півкулі) або осінь (у Південній). Історія свята пов’язана з ім’ям Джона Стерлінга Мортона –губернатора штату Небраска, який наприкінці 19 ст., переїхавши до цього штату, звернув увагу на факт, що поодинокі дерева пустельної території прерії штату вирубували для будівництва житлових будинків та їх опалення. Мортон запропонував проведення дня, присвяченого благоустрою, із заохоченням призами тих, хто посадить найбільше дерев. Лише за один день було висаджено понад 1 млн дерев. Після цього у 1872 в штаті Небраска 22 квітня (день народження Мортона) було проголошено офіційним святом – Днем Дерева. Через століття у 1970 свято стало національним та отримало назву День Землі, в акції взяли участь понад 20 млн. осіб. З 1990 День Землі отримав міжнародний статус.

Мені хочеться, щоб всі люди об'єдналися у своїй турботі про майбутнє планети і ставилися з повагою до оточуючого нас світу.

День Матері-Землі 22 квітня, як і День Землі, що проводиться в День весняного рівнодення, дає можливість кожному жителю в усіх населених куточках планети висловити подяку нашому великому спільного дому.

Щорічно вчені країн світу збираються в цей день за круглим столом для обговорення глобальних екологічних проблем. У різних країнах організовуються найрізноманітніші заходи і акції, присвячені певній темі. Це конференції, виставки, закриття автомобільного руху на жвавих вулицях великих міст, прибирання території і посадка дерев.

Отже, шануймо нашу Землю, бо саме вона дає нам життя. День Матері-Землі нагадує людству про це й закликає до дій для збереження екології. Зберігайте свій дім не тільки в цей день, а постійно: тільки ми, люди, усі разом зможемо виправити помилки минулих поколінь і не наробити нових, а також навчити майбутні покоління мудрості: «Не брудни криниці, бо схочеш водиці».