5 способів контролювати свій гнів

Кожен день ми зустрічаємося з безліччю дратівливих факторів та відчуваємо наполегливе бажання виплеснути негатив та відповісти кривдникам. Тим не менш, навчитися тримати гнівні пориви необхідно. Розповідаємо, як це зробити.

Навчіться подумки медитувати

Багато психологів радять у момент гніву відключатися. Навчіться залишати реальність, як це робив доктор Кокс у серіалі «Клініка». Якщо йому не подобалася розмова, в голові цього циніка тут же вмикалися звуки припливу та співи чайок. Такий прийом не тільки вбереже від зайвих прокльонів на адресу начальника, знайомого чи кондуктора, а й збереже нерви. Більше того, відсутність з вашого боку будь-якої реакції допоможе звести конфлікт на «ні». Адже суперечка можлива лише тоді, коли в ній бере участь хоча б дві особи.

Розпізнайте знаки

Навчіться ловити той момент, коли приховане невдоволення починає повільно переростати в гнів. Зазвичай цей процес супроводжується прискореним серцебиттям, що підступає до горла грудкою, тремтячим голосом, колінами, що підкошуються, і тремором в руках. Як тільки ви засікаєте цих ворогів спокою, вважайте, що півсправи вже зроблено. Далі вже дійте за обставинами.

Якщо у вас достатньо сили волі, то постарайтеся взяти себе в руки, порахувати до 10 (як це прийнято) і стежити за кожним словом, яке вимовляєте. Якщо ж гнів настільки сильний, що про контроль мови й бути не може, то варіант лише один — уникнути продовження розмови за всяку ціну. Ви можете різко припинити спілкування, наприклад, під приводом невідкладного дзвінка або ще якоїсь дурниці, а можете просто втекти, ніби з місця злочину. Єдине, пам'ятайте, що виглядає все це дуже дивно, і пізніше вам доведеться пояснити свою поведінку. З іншого боку, за цей час ви вже заспокоїтеся, придумаєте відмовку і точно не наговоріть нічого зайвого.

Пам'ятайте про вибір

Не забувайте, що завжди є альтернатива сварці. Будь-яка незручна ситуація має сотню виходів та входів, які не обов'язково ведуть до конфлікту. Скажімо, якщо бісить, що хтось слухає музику у вагоні метро надто голосно, то замість злобного шипіння у бік порушника спокою, ви можете скористатися навушниками та включити ті пісні, які до душі саме вам, або, зрештою, пересісти до сусіднього вагон на наступній зупинці.

Тут ви запитаєте: «А чому це я маю виходити, а не він/вона? Не я ж порушую суспільний лад!». По-перше, дратує ця умовна музика, швидше за все, тільки вас, решті більшості у вагоні буде все одно. По-друге, нічого витрачати свої нерви через дрібниці. Мабуть, ви забули слова своєї вчительки біології, яка ще в сьомому класі розповідала, що нервові клітини мають особливість не відновлюватися, а надмірна нервова активність сприяє розвитку таких захворювань, як неврози, хронічна втома та безсоння.

Записуйте:

Якщо гнів став звичною частиною життя, то дуже важливо знайти першопричину. Швидше за все, вас виводять із себе не залишені на столі брудні кухлі, куртка, що висить не на тому місці, або недбалий пес сусідів, а щось інше, більш масштабне. Заведіть звичку записувати всі речі, які викликають гнів у зошит, там же пишіть, які почуття відчували і що хотіли б зробити з причиною агресії. Так через деякий час можна буде скласти всі пазли в одну велику картину і подивитися на свій гнів зверхньо, ​​з'ясувавши, що насправді весь негатив провокує глобальне невдоволення посадою на роботі, невірний вибір партнера або відсутність саморозвитку. До речі, записи допомагають ще й заспокоїтись, адже написати на папері свої почуття практично те саме, що й вимовити їх.

Кубарєва Влада

Рубрика "Відпочинок і дозвілля"