Поразки мають загартовувати й спонукати мислити та навчатися

Кожен з нас заради чогось зранку прокидається, у кожного з нас на  те є  різні причини, бо ми всі чогось  прагнемо, працюємо, плануємо день, радіємо успіхам. Однак ми всі боїмося одного - зазнати невдач.  Але я впевнена, що поразка- це ще не кінець, а  навпаки, тільки початок. 

Я вважаю, що поразки загартовують людину, вони навчають нас терпіння, бо для того, щоб  досягти успіху, потрібно багато працювати.  Хочу згадати твір В. Підмогильного “Місто”. Головний герой Степан  Радченко  завдяки своїй наполегливості та цілеспрямованості досяг бажаного,  реалізувався у тих напрямках, у яких хотів. Молодого хлопця, котрий приїхав у місто на навчання, чекало багато випробувань і невдач, але він не здавався. Навіть після  критики свого  першого твору, Радченко все одно продовжив писати, і його твори почали публікувати в журналах. Степан є показником того, що людина здатна адаптуватися до всього, знайти вихід з будь-якої ситуації, ніколи не здаватися та йти далі. Звичайно, успіх залежить від людини та її якостей. 

Також  мені згадався один український політик, громадський діяч - В’ячеслав Чорновіл.  Його шлях дуже тернистий - від політичного в’язня до народного депутата України. Будучи засудженим радянською владою, він ніколи не відмовлявся від своїх планів. В’ячеслав Чорновіл є одним із засновників Української Гельсінської групи, дисидентом, засновником підпільного українського часопису  ” Український вісник”.  Невдачі його загартували так, що він вже нічого не боявся. Тому, я вважаю, що варто бути готовим до всього, в житті різне буває, і не завжди провал означає кінець. 

Отже, поразка - це досвід, який має нас чомусь навчити. Якщо людина, дійсно, чогось хоче, то вона будь-якими шляхами буде шукати вихід із ситуації. Варто лише пам’ятати, що  недосяжних цілей не буває, бувають лише перешкоди на шляхах, які можливо подолати.

Шмагель Анастасія 11-А,

учениця 11-А класу