Казки

Я кожної ночі блукала в собі,

Шукала світило у темній пустоті.

Гукала, кричала, намагалсь знайти

Те, що живе в мені й доти.

Дитину маленьку, наївну дівчину,

Що досі вірить у казки,

Солодощі любить і ласки,

Що й доти десь там, далеко,

Захована в моїй глибині.

Я кожної ночі блукала в собі,

В сподіваннях, що недаремно

Шукала себе, шукала старе,

Не сприймала нової казки.

Забулася вже, що це – нове.

Не приймала його до себе.

Жила я в старому, мрійливому світі казки.

Гарань Єлизавета, учениця 11-Б класу