Іконому Марина, учениця 11-А класу

«Торуй свій шлях – той, що твоїм назвався, той, що обрав тебе навіки вік»

Напевно, у кожного є своя ціль, свій шлях. Кожна людина повинна бути патріотром своєї країни. Ми можемо брати приклад з великих поетів, що віддали себе на боротьбу за відродження рідної нації. Яскравим прикладом є Василь Семенович Стус.

Поет народився шостого січня 1938 року на Вінничині у звичайній селянській сім’ї. Добре навчався в школі та інституті, згодом почав викладати українску мову та літературу у школі. Ще навчаючись в аспірантурі, Стус зарекомендував себе «неблагонадійним», а у вересні 1965 року, за участь у антирежимній акції йому заборонено друкуватись і відраховано з аспірантури. Після цього слідували цькування та арешти. Зрозуміло, що якби не репресії зі сторони Радянського Союзу, то поет міг прожити ще довго. У 1978 році він зрікся радянського громадянства. Поет казав: «Заборона займатися творчою роботою, постійне приниження моєї людської і національної гідности, стан, за якого я чую себе річчю, державним майном…; ситуація, за якої моє почуття українського патріотизму відведено на ранґ державного злочину; національно-культурний погром на Україні – все це змушує мене визнати, що мати радянське громадянство є неможливою для мене річчю. Бути радянським громадянином – це значить, бути рабом. Я ж до такої ролі не надаюся». Під час третього арешту, перебуваючи у концтаборі у віці сорока семі років Василь Стус помер. Він був геніальним поетом, символом боротьби, «архітектором на будові духовного храму України», як його назвав Горбаль.

Звісно, не один Стус був патріотом, Україна славиться великою кількістю поетів, історичних діячів і письменників, які боролись за незалежність нашої Батьківщини. Одним із найвідоміших творів, який закликає до пробудження національної гідності:

«Схаменіться, недолюди, Діти юродивії Подивіться на рай тихий, На свою країну! Полюбітещиримсерцем Великуруїну! Розкуйтеся, братайтеся!»

є поема-послання Тараса Григоровича Шевченка «І мертвим, і живим, і ненародженим…»

Говорячи про патріотизм, не можна не згадати ім’я відомого гетьмана, полководця, політичного і державного діяча, який підняв українські землі на визвольну боротьбу проти Польщі у 1648-1654 роках- Богдана Хмельницького. Він усіма силами намагався розбудувати незалежну Українську державу.

Сподіваюсь, що ми не будемо нехтувати здобутками наших предків, український народ об’єднається і зробить нашу державу могутньою. Я впевнена, що ми цього діб’ємося, адже у нас є дуже багато відомих особистостей, що впевнено шли до своєї мети, не заважаючи на перешкоди, і які можуть зараз бути найкращими прикладами для нас.