ТОЛЕРАНТНІСТЬ – СУЧАСНА МОДА ЧИ СОЦІАЛЬНА НЕОБХІДНІСТЬ?

На відміну від інших поколінь ми – найрозвиненіше покоління з усіх коли-небудь існувавших на нашій планеті. Це пояснює й занадто високий стрибок у розвитку соціальних взаємовідносин між людьми. Особливо гостро зараз постає питання несхожості одного народу, нації чи раси з іншою, якщо брати не так масштабно, то можна побачити на прикладі власного маленького соціуму, класу, що всі ми дуже різні та максимально несхожі між собою у багатьох сферах нашого життя.

Тому з самого дитинства приходить розуміння: ми живемо в неоднорідному суспільстві, яке складається із представників різних груп, культур тощо. Але через те, що світ тільки нещодавно прийшов до уявлень про глобальну повагу один одного, у нас вже почали закладатися недостовірні, але «розпіарені» речі стосовно одне одного – стереотипи. Вони проникли в усі сфери нашого життя: професійні, культурні, соціальні, регіональні, релігійні, етнічні, расові, політичні, гендерні і т.д. І якщо раніше це було нормально та до цього ставилися з жартом, згадайте мільйон та один анекдот про тих же євреїв чи тещ, то зараз стереотипи поставили багато барьєрів між людьми, які заважать налагодити адекватні відносини. Виходячи з того, що більшість стереотипів є негативними, а тому погіршується думка та ставлення до конкретної соціальної групи, постає інша проблема – дискримінація.

Дискримінація – упередження, обмеження або перевага за расою, релігією, нацією, походженням, статусом та ін. Якщо конкретніше, то її можна зустріти у таких проявах: дискримінація за станом здоров’я чи інвалідністю, за релігійними переконаннями, за статтю, етнічним походженням, політичним переконанням, віком, мовою, расою, сексуальною орієнтацією і ще багато-багато галузей, де протягом тисячоліть розвивалася людська нетерпимість до собі подібних. Згадати хоча б явище расизму, яке стало постфактумом після звільнення представників негроїдної раси від рабства чи масове знищення євреїв під час Другої світової війни, бо вони саме та нація, яка начебто зрадила Ісуса, тому думка про їхню жадібність з’явилася у тих, хто не був на їхньому місці і ніколи не цікавився історією. Прикладів колосальна кількість, й це свідчить не на користь, а на шкоду нам, як найрозумнішим і мудрішим істотам.

Тому на допомогу проти цієї усієї вакханалії ненависті прийшло таке явище, як «толерантність» - повага, сприйняття форми нашого світу, терпимість до її несхожості на наше уявлення. Так, у якомусь сенсі – це сучасна мода. Але вона необхідна нам для згуртування того мирного й утопічного майбутнього, яке нас буде чекати, коли ми подорослішаємо у соціальному плані та перейдемо на нову сторінку взаємовідносин. Такі ж різні, але все ще дружні та згуртовані, готові прийти на допомогу один одному. Толерантність – це гостра соціальна необхідність, якій доведеться пройти немало для того, щоб стати невід’ємною частиною життя кожної майбутньої людини.

Глушак Євгенія

Рубрика "Студія стилю"