Ситуація, яка змусила мене поглянути на моє життя по-новому

Як часто замислюємось ми над швидкоплинністю життя? Дні, сповнені буденними справами, змінюють один одного. Ми швидкоплинністю життя чекаємо на вихідні і свята, бажаючи їх скорішого наближення. Іноді не помічаємо дрібних, але таких важливих подій, не звертаючи увагу на потреби рідних людей. Все може змінити одна мить…

24 лютого 2022 року поділило життя українців на “до” та “після”. У кожного з нас є своя історія про те, як ми зустріли цю війну, кожен може багато розказати про те, як переживає тривоги та обстріли, що робить, наближуючи безсумнівну перемогу нашої країни над агресором. Особисто моє життя змінили перші дні війни, проведені в бомбосховищі. Вразила відповідальність, теплота та підтримка людей. Усі трималися, ніхто не панікував, особлива увага приділялась літнім людям. Ми заварювали гарячий чай, облаштовували зручні місця для відпочинку, розмовляли, заспокоювали, слухали розповіді про їх минуле. Навіть маленькі діти не бешкетували, ніби розуміли всю серйозність подій. У ті дні лунало запитання: “Чим я можу Вам допомогти?”. Це були не банальні фрази, так хотілося бути корисною.

Сьогодні прийшло розуміння того, що кожен навіть буденний день життя є важливим і має сенс. Тепер я знаю, як виглядають людяність і порядність, як важливо дарувати любов і турботу рідним і як можна допомагати іншим.

Посашкова Поліна,

учениця 11-Б класу