Грубість - духовна слабкість чи демонстрування сили?

Всі люди різні: мають несхожі думки, виражають свої емоції по-особливому. В житті ми зустрічаємося, спілкуємося з багатьма особами й можемо зіштовхнутись з їх грубістю. Я думаю, що грубість – прояв духовної слабкості, неповноцінності та невихованості.

Взагалі, грубість може проявлятись в різних формах: в словах, думках, діях. Виражається грубість в елементах агресії, неприйнятті. Якщо зануритись у психологію, то можна зрозуміти, що прояви агресії бувають з багатьох причин. Наприклад, маскування слабкості, захисна реакція, помста, невпевненість у собі.

Одразу на думку спадає відома повість «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького. Маруся Кайдашиха, що била та сварила своїх невісток, є гарним прикладом. По-перше, вона хотіла самоствердитись за їх рахунок: начебто вона все знає, а дівчата нічого не можуть. По-друге, саме так вона відігравалась на невістках за всі ті часи, коли працювала у панів. Там її повчали та принижували. По-третє, звичайно, краще зганяти злість на того, хто слабкіший за тебе. Своєму чоловіку Маруся не могла суперечити, а невісткам ще й як!

У моєму житті також є подібна ситуація. Це моя колишня подруга, дівчина із дуже суворими батьками, здавалося, вони не дають їй навіть дихати без дозволу. Ставилися як до служниці, я особисто бачила сварки та чула слова, що вони їй говорили. Характер моєї подруги також сформувався не найкращим чином, вона була грубою, можливо, навіть занадто . Але зі мною була завжди чесною, я бачила всі її пролиті сльози, страждання та переживання, усю її слабкість, яку вона намагалася приховати.

Отже, я впевнена, що грубість – це духовна слабкість, лише маска, якою прикриваються люди, бо бояться показати свої справжні емоції.

Халімонова Дарина

учениця 10-А класу